Держпродспоживслужба інформує: Шкідливість мишоподібних гризунів у сільському господарстві
Мишоподібні гризуни, зокрема миші, полівки та інші види, є серйозною загрозою для сільського господарства. Вони знищують посіви, пошкоджують зерно в сховищах та сприяють поширенню хвороб серед людей і тварин. Їх шкідливість оцінюється не лише втратами врожаю, але й витратами на контроль їх популяцій.
Наразі на сільськогосподарських угіддях найпоширеніші і найчисельніші гризуни – це полівка звичайна, миша польова, миша курганцева.
Мишоподібні гризуни за характером розмноження належать до поліциклічних видів, які дають кілька приплодів протягом року, тому їх чисельність сягає надзвичайно великих цифр і швидко змінюється.
Ще одна особливість мишоподібних гризунів – висока плодючість, що за сприятливих кормових і погодних умов зумовлює їх масове розмноження.
Для різних видів мишоподібних гризунів характерна пристосованість до певного виду корму. Скажімо, польова, курганцева миші за типом харчування - насіннєїди, основну енергію вони отримують від поїдання зерна.
Економічний поріг шкодочинності
Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) – це кількість гризунів на одиницю площі, яка викликає збитки, що перевищують витрати на боротьбу з ними. Для мишоподібних гризунів у польових умовах ЕПШ зазвичай становить:
1–3 колонії на гектар для зернових культур.
3–5 колоній на гектар для багаторічних трав.
У зерносховищах показники ЕПШ визначаються рівнем втрат зерна, його забрудненням та потенційною небезпекою поширення хвороб.
Методи проведення обстеження:
1. Візуальний огляд
Обстеження території на наявність нір, ходів, пошкоджених рослин.
2. Підрахунок нір
На польових ділянках визначають кількість активних нір на площі 1 гектар. Це дозволяє оцінити щільність популяції.
3. Інструментальні методи
Використання феромонних пасток та інших технологій для виявлення гризунів у сховищах.
Методи боротьби:
1. Агротехнічні заходи
Своєчасна оранка й культивація знищують місця проживання гризунів.
Прибирання рослинних залишків, які служать їм укриттям і джерелом їжі.
2. Біологічні методи
Хижаки, такі як сови, лисиці споживаючи мишей також зменшують чисельність популяції гризунів .
Введення в середовище біопрепаратів, наприклад, бактерій, які викликають захворювання у гризунів.
3. Хімічні методи
Використання родентицидів (приманок із отрутою). Препарати слід обирати з урахуванням безпеки для людей, тварин і довкілля.
Фумігація зерносховищ.
4. Інтегрована система захисту
Поєднання різних методів боротьби забезпечує ефективніше зниження чисельності гризунів.
Асортимент родентицидів постійно удосконалюється, що зумовлено специфікою організму гризунів, адже вони належать до теплокровних. Відносна безпека родентицидів базується на різниці маси тіла гризуна . Застосовуючи хімічні методи необхідно враховувати видовий склад мишоподібних. Найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно суміші.
Препарати розкладають на полях восени: після збирання врожаю, на сходах озимих культур, а також взимку за умов відсутності снігу; або навесні - у період дефіциту природної їжі для гризунів та наближенні їх чисельності до ЕПШ. Принади розкладають в земляні, жилі нори з обов’язковим загортанням ґрунтом входу, для запобігання поїдання дикими тваринами та птахами. Заборонено використання хімічних препаратів на віддалі менше 500метрів від тваринницьких та птахоферм, у місцях концентрації диких птахів і тварин.
Заборонено використання препаратів на основі фосфіду цинку (роденфос, фосфід, стрілець, щурин), при їх застосуванні спостерігається знищення корисної фауни. Фосфід цинку – смертоносна отрута котра заборонена для використання в Україні. Становить загрозу не тільки для тварин та птахів і для людей.
Серед природних регуляторів чисельності мишоподібних гризунів зустрічаються збудники бактеріальних хвороб. Деякі з них патогенні лише для цих теплокровних і не впливають на корисну фауну. На основі таких бактерій виготовляють біологічний препарат – бактероденцид, перевага в екологічній безпеці для людей, тварин, птиці, не проявляє залишкової дії, не накопичується в навколишньому середовищі. Бактороденцид — зерно, заражене бактеріями мишачого тифу, для летального ефекту гризуну достатньо з’їсти 1-2 зернини, через 3-5діб шкідники стають кволими, мало їдять і гинуть. Норма (2г в нору) внесення залежить від заселення гризунами: поля, сади, пасовища – 0,2-2,5кг/га; склади, ферми на 100м2 – миші 50-100г, пацюки – 100-200г. Біопрепарат родентицидної дії Родента БІО (Salmonella enteritidis var. Issatschenko K-28) 1,0-2,0кг/га; для виготовлення принади Бактеронцид гель (Salmonell enteritidis var. Issatschenko IMB B-7209) -1,0л/10кг принади. Застосовуючи родентициди, слід враховувати видовий склад гризунів, пори року, особливого значення надаючи домінуванню шкідників на кожному полі, їх чисельність, щільність заселення.
Заборонено використання препаратів на основі фосфіду цинку (роденфос, фосфід, стрілець, щурин), при їх застосуванні спостерігається знищення корисної фауни. Фосфід цинку – смертоносна отрута котра заборонена для використання в Україні. Становить загрозу не тільки для тварин та птахів і для людей.
Висновки:
Мишоподібні гризуни завдають значної шкоди сільському господарству. Для запобігання економічним втратам важливо своєчасно проводити обстеження, використовувати сучасні методи контролю та інтегровані системи боротьби. Це дозволяє ефективно управляти популяцією шкідників, знижуючи витрати та захищаючи врожай.
При проведенні захисних обробок слід використовувати пестициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування. Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Препарати для боротьби з мишоподібними необхідно купувати в спеціалізованих торгових для продажу пестицидів або в офіційних дистриб’юторів.
Держпродспоживслужба в Миколаївській області
