УВАГА! НЕБЕЗПЕЧНИЙ ШКІДНИК САРАНА
На території Миколаївської області можливе зростання шкодочинності небезпечного шкідника – сарани (Locusta). Сприятливими для шкідників є високі температури за невеликої кількості опадів, що характерно для цього року. Так, в Харківській області уже запроваджено особливий режим захисту рослин у зв’язку з масовим поширенням цього виду шкідника, а за зверненням Національного агентства з безпеки харчових продуктів Республіки Молдова від 28.06.2024 відмічено поширення в південних районах Республіки Молдова, розташованих поблизу Болградського району Одеської області, перелітної сарани (Locusta migratoria).
Сарана – спільна назва шкідливих видів комах ряду прямокрилих родини справжніх саранових, які поширені на всіх континентах. В Україні налічується до 20 різновидів сарани, серед яких найпоширенішими є сарана італійська, або прус, перелітна, або азіатська та різні види кобилок. Усі саранові належать до комах з неповним перетворенням, тобто їхній розвиток відбувається без стадії лялечки, а личинки за зовнішніми ознаками та способом життя схожі з дорослими особинами. Сарана - унікальна істота з двома альтернативними генетичними програмами розвитку – стадною та поодинокою. За невеликої щільності популяції личинки і дорослі особини (імаго) ведуть поодинокий спосіб життя. Та в роки зі сприятливими умовами (спека та посуха) поведінка комах різко змінюється, і вся їх маса переходить в стадну форму. Скупчившись в зграї з більше 10 тис. особин, сарана кочує на великі відстані, знищують на своєму шляху все, що росте на землі. При тому, у спекотні дні тіло саранових випаровує велику кількість води, для поповнення якої вони поїдають рослини (тобто не через голод, а через спрагу). Сарана - типовий поліфаг, тобто харчується усіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам — кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. Сарана поодинокого способу життя малоактивна, особини відрізняються яскраво вираженими статевим ознаками і захисним забарвленням. Комахи стадного способу існування мають більш яскраве забарвлення, добре пристосовані до польотів та не мають статевих відмінностей. Усі саранові, що поширені в Україні, мають одне покоління на рік. Личинка розвивається до 40 днів і проходить 5 віків. Зимує в стадії яйця. Одна доросла особина сарани може відкласти яйця лише раз – у вересні. Низькі зимові температури та відповідний комплекс агротехнічних заходів сприяють зменшенню чисельності шкідника Проте, враховуючи зміни клімату за останні роки в сторону потепління від нашестя сарани ніхто не застрахований.
Найважливішим заходом запобігання спалахів чисельності є регулярні обстеження місць можливої резервації (необроблені землі) та всіх угідь, на яких торік у невеликій кількості спостерігалось заселення сараною. Захисні обробки посівів проти саранових розпочинають за масової появи личинок першого віку. Рекомендовано проводити захист посівів за чисельності 10-15 екз. на кв. м нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку третього-четвертого віків, до окрилення сарани завершити хімічні заходи.
Система захисту від саранових повинна розпочинатися з профілактичних заходів, а саме – проведення обстеження місць резервації та всіх угідь, які торік були заселені сараною навіть у невеликій кількості. Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9 години або з 18-ї і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах.
Стратегія і тактика обмеження розповсюдження шкідливості саранових повинна будуватися на основі ефективних агротехнічних, організаційно-господарських і винищувальних заходів. Захисні обробки посівів проти саранових розпочинають за масової появи личинок першого віку.
Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку третього-четвертого віків. До окрилення сарани завершити хімічні заходи. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи перебувають на рослинах, дозволеними до використання в Україні інсектицидами. Зважаючи на те, що більшість саранових живе і розмножуються на цілинних занедбаних угіддях, за високої чисельності ворочок, найефективнішим прийомом є проведення боронування, дискування або оранки всієї площі, залежно від характеру її використання, чим знищується до 80% шкідників.
