Братська селищна рада
Миколаївська область, Вознесенський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

УПРАВЛІННЯ ФІТОСАНІТАРНОЇ БЕЗПЕКИ ГУ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ: Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських культур у господарствах Миколаївської областіна осінній період 2023 року

Дата: 13.09.2023 09:14
Кількість переглядів: 104

В серпні переважала суха та спекотна погода. За даними Миколаївського обласного центру з гідрометеорології середня місячна температура повітря становила 24,4-26.1°С, що на 2-3° вище норми.

Фото без опису

Максимальна температура повітря в окремі найтепліші дні місяця підвищувалася до 37,5-39,2°С. Із температурами вище +30º налічувалося від 15 до 28 днів.  Крім цього, упродовж 3-11 днів максимальна температура вдень досягала або перевищувала +35º.

Мінімальна температура повітря в найпрохолодніші ночі знижувалася до 12-16°.  

Опади різної кількості та інтенсивності протягом місяця випадали по всій території області та розподілялися нерівномірно. Так, найбільша їх кількість відмічалася в Снігурівці –  56 мм (159% норми), найменша – в Очакові – 6 мм (18% норми), а на решті території області – 15-38 мм (48-92% норми).

В осінній період фітосанітарний стан посівів озимих культур, передусім залежатиме від проведення комплексу організаційно-господарських та агротехнічних заходів, зокрема строків посіву, дотримання сівозміни, вибору попередника, обробітку грунту, збалансованого внесення добривта захисту від шкідників та хвороб.

 

ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

За сприятливих погодних умов в поточному році з появою сходів озимих зернових культур можливелокальне зростання шкодочинності хлібного туруна (жужелиці).Початок виходу жуків з літньої діапаузи спостерігався в ІІІ декаді серпня. За наявності опадів та достатньої кількості вологи у вересні проходитиме масова яйцекладка шкідника, а початок відродження личинок з ІІІ декади вересня. Чисельність та шкодочинність фітофага визначатиметься насамперед погодними умовами. Сприятиме розвитку туруна наявність вологи (більше 30 мм опадів) та помірні температури (+19+24°С°) в період яйцекладки та відродження.

Основними заходами зниження чисельності хлібної жужелиці являються організаційногосподарські та агротехнічні заходи (дотримання сівозмін, своєчасне й без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків). Одним із важливих заходів боротьби з шкідником є проведення передпосівної обробки насіння інсектицидними протруювачами. Строки обприскування безпосередньо посівів визначаються термінами відродження личинок та їх чисельністю - за наявності 1-2 личинок в період сходів чи 2-3 личинок на кв. м  у фазах третього листа – кущіння.

На забур’янених після парових та інших попередників площах озимих зернових культур можливі осередки розмноження підгризаючих совок. За високої чисельності гусениць совок, ЕПШ у посівах озимої пшениці -2-3 екз./1кв.м, (особливо на пізніх сходах культури) проводять інсектицидну обробку посівів. Найбільш ефективним являється застосування інсектицидів в період від відродження гусениць до появи ІІ віку шкідника у вечірні години (в цей час живлення шкідника проходе відкрито та являються найбільш уразливі).

На ранніх сходах озимих зернових за теплої та вологої погоди розвиватиметься осіннє покоління злакових мух, основну загрозу серед яких становитимуть пшенична, гессенська та шведські мухи та інші, які за відсутності сходів озимих культур розвиваються повсюдно на падалиці.Найдоцільнішим періодом для проведення захисних заходів проти злакових мух являється період інтенсивного відкладання яєць, що повинно забезпечити знищення мух, і личинок, які вийшли з яєць, до того, як останні проникнуть у рослину (фаза 1-3 листочків) та за економічного порогу шкодочиності (ЕПШ) 30-40 екз./100 п.с. у період масового льоту мух. Враховуючи, що шкідник скупчується переважно по краям посіву, доцільним є обробіток крайових смуг завширшки 150 і більше метрів. При загрозі масового розмноження слід обробляти весь масив поля.

Широке розповсюдження на посівах озимих культур (за середньодобової температури +13-15 °С і вище, сухої теплої погоди) матимуть попелиці (звичайна, велика, ячмінна, інші) та цикадки (темна, смугаста, шести крапкова). Попелиці, живлячись поживними речовинами рослин, призводять до пригнічення росту рослин, порушенні формування в них вегетативних і генеративних органів.

Цикадки висмоктуючи сік із листя викликають знебарвлення і в’янення листків рослин, що призводить до уповільнення кущіння. Інколи сильні пошкодження призводять до загибелі всієї рослини.

Також попелиці та цикадки являються переносниками вірусних хвороб, а пошкоджені рослини стають більш уразливіші до грибкових захворювань.Ураження рослин вірусами призводить до зниження зимостійкості та загибелі таких рослин взимку чи навесні.

За перевищення ЕПШ злакових попелиць під час сходів – на початку кущіння озимих зернових, 100-150 / 1 кв. м, або 5-10 екз. / 1 росл. при 50% заселених рослин,  проводять обприскування посівів інсектицидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Ранні сходи озимих зернових та молоді рослини восени,за високої температури, наявності інтенсивних опадів та високої вологості повітря, уражуватимуться комплексом хвороб: септоріозом, кореневими гнилями, плямистостями листя та борошнистою росою.

Основними ознакамисепторіозу є невеликі хлоротичні плями, які поступово набуватимуть жовтого, бурого забарвлення з темним обідком чи без нього. Особливо сильний розвиток септоріозувідбувається за частих дощів при оптимальних температурах (+15°С) і слабких вітрів. Джерелом інфекції септоріозу є зараження листя, рослинні залишки, насіння, додатково - дикоростучі і культурні злакові трави. Інкубаційний період хвороби в залежності від температури складає 7-25 днів

На листовій поверхні озимих зерновихборошниста росапроявляється у вигляді матових плям та білого нальоту, на якому з часом з’являтимуться чорні крапки – клейстотеції. Оптимальними умовами розвитку хвороби являється температура повітря +14+17°С (мінімальна +3°С та максимальна +31°С) та відносна вологість повітря 60-100%. Інкубаційний період в середньому триває 4-5 днів. 

Інтенсивніше хвороба розвивається на загущених, затінених рослинах, посівах ранніх строків сівби, при надлишковому або односторонньому внесенні азотних добрив. Саме в осінній період формуватиметься основний інфекційний запас збудника, що визначатиме, враховуючи погодні умови, розвиток хвороби навесні. 

Кореневі гниліна ранніх етапах розвитку уражуватимуть підземні органи рослин, що призводитиме до загибелі сходів. Сприятливими для розвитку хвороби є різкі перепади температур, вологості повітря.

За умови наявності краплинної вологи на листах та температури повітря від +2,5 °C до +31 °C (оптимальна температура + 15 °C - 25 °C) можливий прояв бурої  іржі.  Інкубаційний період може тривати 5 – 18 діб.

На озимому ячмені найбільш поширеними будутьплямистості листя(гельмінтоспоріози). Хвороби проявляються у вигляді різних за формою переважно жовтих, бурих чи коричнюватих плям.

Для зниження ризику пошкодження посівів шкідниками та ураження хворобами необхідно приділити особливу увагу передпосівній підготовці, зокрема протруєнню насіння, яке проводиться завчасно за 2-3 тижні, або безпосередньо перед сівбою. Протруєння насіння озимих культур перед сівбою є одним із найважливіших моментів у забезпеченні запланованої густоти рослин, формуванні дружних та рівномірних сходів та  дозволяє уникнути втрати врожаю від 20 до 45%. Протруювання насіння фунгіцидними та інсектицидними препаратами дає можливість захищати молоді проростки та кореневу систему від комплексу хвороб та шкідниківвпродовж 20-40 днів після сівби.

Протруйники слід обирати, керуючись «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Одночасно із протруєнням доцільно застосовувати мікроелементи і стимулятори росту. Для боротьби з хворобами та підвищення імунітету рослин, зростання загального рівня стійкості до збудників проводять обробку насіння біопрепаратами.

 

ОЗИМИЙ РІПАК

Наявність ранніх сходів ріпаку обумовлюватиме посилений розвиток комплексу шкідників на посівах. Основне поширення матимуть хрестоцвітні блішки,  ріпакові пильщики, гусениці совок, білани, капустяна міль, листоїди, клопи, прихованохоботники. Сприятимуть їхньому розвитку тепла та помірно волога погода.

Несправжні гусениці ріпакового пильщика  з настанням сприятливих погодних умов, при високій вологості повітря харчуються листям, скелетуючи, а потім грубо об’їдаючи та залишаючи лише жилки. Пошкоджені рослини нерідко гинуть, що призводить до зрідження чи повної загибелі посівів. Розвиток несправжньогусениць залежно від погодних умов триває 25 - 40 діб. За цей час вона проходить 6 віків. ЕПШ несправжніх гусениць ріпакового пильщика – 1-2 екз./1рос., або 2-3 екз./1 кв. м.

Хрестоцвіті блішки за сухої, спекотної погоди пошкоджуватимуть сходи озимого ріпаку. Жук пошкоджує сім’ядольні і першу пару справжніх листків ріпаку, вигризаючи круглі «віконця». При пошкоджені точки росту - рослина гине. За два-три дні при масовому розмноженні блішки здатні повністю знищити сходи ріпаку. ЕПШ – 3-5  жуків при заселеності 10% рослин.

У вересні триватиме літ метеликівріпакового та капустяного біланів, яйцекладка та відродження гусениць ІІІ покоління шкідника, заселення і пошкодження ним посівів озимого ріпаку. Гусениці ведуть поодинокий спосіб життя: спочатку живляться на листках з нижнього боку, згодом переміщуються на верхній бік листків та об’їдають їх. Дорослі гусениці з’їдають листкову пластинку повністю, зокрема товсті жилки. ЕПШ біланів – 3-5 екз./1 рослину при заселеності 10% рослин.

У І-ІІ декадах вересня очікується відродження гусениць капустяної совки ІІ покоління та пошкодження ними рослин озимого ріпаку. Гусениці I віку скелетують листя знизу, а II та III – вигризають у листках наскрізь отвори неправильної форми. Гусениці старших віків з’їдають листки повністю. Живляться переважно вночі, а вдень ховаються при основі рослин. При заселеності 5% рослин із середньою чисельністю дві і більше гус./1 рослину необхідно проводити захисні заходи.

При перевищенні ЕПШ посіви рекомендовано обробити інсектицидами з «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Тепла з частими рясними росами та опадами погода сприятиме проявампереноспорозу, альтернаріозу, фомозу, гнилей,білої плямистості.    

У фазу 5-6 листків для запобігання переростання та покращення перезимівлі рослин доречним є проведення обприскування посівів відповідним, дозволеними до використання препаратами.окрім знищення фітопатогенної інфекції, запобігають переростанню рослин та сприяють покращенню перезимівлі

З ІІІ декади серпня розпочалась міграція гризунів на стерню, площі просапних культур. У вересні сприятливі погодні умови, наявність кормової бази та загальний стан популяції сприятимуть зростанню чисельності шкідників та їх масовому переселенню на сходи озимих колосових культур та озимого ріпаку. В осінньо-зимовий період очікується подальше зростання шкодочинності мишоподібних гризунів. Масове заселення ними посівів прогнозується на початку жовтня - шкідник мігруватиме з просапних культур, лісосмуг та інших стацій. Мишоподібні гризуни, серед яких в регіоні домінує полівка звичайна та гуртова, вирізняються високою плодючістю і шкодочинністю, а також здатністю швидко заселяти поля. Слід звернути увагу на збільшення чисельності курганчикової миші, яка здатна робити значні кормові запаси, часто сильно пошкоджуючи посіви. Застосування винищувальних заходів проти шкідника проводиться за наявності 2-5 кол./гадозволеними до використання родентицидами або біологічними засобами захисту.

Одним з ефективних методів регулювання чисельності мишоподібних гризунів є застосування агротехнічних заходів (знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, лущення стерні, збирання соломи і зяблева оранка), які позбавляють шкідників корму та надійного сховища.

При проведенні захисних обробок використовуються пестициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування.

Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь