Як зареєструвати програмний РРО?
Якщо вартість реалізованих товарів фізичній особі (покупцю) перевищує 50000 грн., то такий розрахунок можливо провести в одному розрахунковому документі комбіновано готівковими коштами та із застосуванням електронного платіжного засобу одночасно, за умови, що сума готівкових коштів не перевищуватиме розміру 50000 грн. уключно.
Правовідносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО регулюються Законом від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Податковим кодексом України.
Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО та ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 розділу I Положення № 148 готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Пунктом 6 розділу ІІ Положення № 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Разом з тим, пунктом 7 розділу ІІ Положення № 148 передбачено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.
Платежі на суму, що перевищує 50000 грн., проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки.
Згідно з пунктом 56 частини першої статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Платіжний пристрій – технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (пункт 65 частини першої статті 1 Закону № 1591-IX).
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу I Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, безготівкові розрахунки – перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.
